Обоснован историко-динамический характер современной концепции геоморфологии. Приращенным элементом историко-динамической системы рельефа Земли автор считает геоморфолитосферу. Рассмотрены ее космически-эволюционные условия возникновения и планетарная роль, статические, динамические и исторические аспекты, место в геоморфологии в связи с современными проблемами развития социосферы.

Наведено теоретичне та методологічне обгрунтування морфохронодинамічного підходу щодо вивчення геоморфогенезу, на підставі використання якого досліджено просторово-часові закономірності формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічних формацій цокольних рівнин Українського щита. Розроблено моделі їх просторово-часової організації на основі єдиного структурно-функціонального аналізу експонованих і похованих елементів рельєфу. Встановлено етапність і циклічність розвитку історико-динамічних басейнових геоморфосистем та їх кореляцію з тектонічними на рівні макроциклів і мезоциклів, що спричинені процесом саморозвитку на рівні мікроциклів. Встановлено накладання на планетарні чинники регіональних та локальних тектонічних. Уточнено регіональну модель інтегральної мегасистеми "земна поверхня - літосфера - астеносфера Гутенберга". Створено карти статики та динаміки історико-динамічних бассейнових геоморфосистем, розроблено їх кількісні показники та класифікації. Виявлено взаємодію історико-динамічних басейнових геоморфосистем з різними природними та техногенними об'єктами та системами. Відзначено, що даний вплив визначає напрямки їх подальшого практичного використання. Показано відображення просторово-часових закономірностей формування історико-динамічних басейнових геоморфосистем в інших геолого-географічних об'єктах. Доведено вплив історико-динамічних басейнових геоморфосистем на утворення покладів деяких осадових корисних копалин та несприятливих екологічних умов і посилення техногенного забруднення території.

Висвітлено актуальні питання сучасності України, пов’язані з наявністю, використанням та прогнозуванням стану різних складників довкілля, які становлять природно-ресурсний потенціал держави. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні перед майбутнім України постали нечувані досі виклики, які здатні призвести до занепаду суспільного життя, завдати непоправної шкоди середовищу проживання українського суспільства, здоров’ю та життю мешканців держави. Вперше на рівні наукового й оцінювального дослідження проаналізовано вже існуючі наслідки і можливі катастрофічні перетворення життєво важливих складників довкілля України як результат триваючої агресії Російської Федерації в Україні. У районах анексії Криму та бойових дій у Донбасі сьогодні значно поширені екологічні катастрофи, погіршилась якість середовища мешкання на анексованих територіях. Відомі в Україні та за її межами науковці України відверто висловлюють своє ставлення до сучасного стану й питань майбутнього використання природних ресурсів держави, авторитетно інформують суспільство і застерігають від продовження сучасних тенденцій у використанні природного надбання своєї батьківщини, аналізують і прокладають шляхи оптимізації використання природних ресурсів.

Викладено результати дослідження мезозой-кайнозойського морфолітогенезу території Українського щита в межах Іршанського розсипного поля Української субпровінції розсипної провінції Східної Європи. Морфолітогенетичний підхід розширює методологію і методичні можливості геоморфологічних досліджень. Описана методика обробки аналізів гранулометрії і хімічного складу ільменіту, вирахування кількісних показників, які параметризують гранулометричне поле і поле змінності ільменіту. Ці поля інтегрують корінні породи вивітрювання - мезозой-кайнозойські осадові відклади на розсипних ділянках. Аналіз статичних і динамічних параметрів цих полів дозволив виявити еволюційні тренди їх змін в межах досліджених родовищ Іршанського розсипного поля. Виявлена емпірична залежність між середнім розміром і ступенем змінності ільменіту може бути використана в моделюванні процесів морфолітогенезу і рудогенезу розсипних родовищ титану.